4 жовтня, в неділю, пройшов фестиваль «Lviv Acoustic Fest», де можна було послухати як нових, так і вже давно відомих українських виконавців і на який я дуже давно чекала - стояла на «Республіці» і коли Женя Галич казав зі
сцени: «Побачимось через рік», я така: «Ха-ха, побачимось через місяць».
Тому, зранку, як тільки встала і зібралась я побігла до міського палацу культури імені Гната Хоткевича, який і був місцем проведення фестивалю, а це просто чудово, принаймні для мене, бо він знаходиться від мого дому на відстані двох зупинок, крім цього, це місце куди я один рік ходила на танці і в малій залі, де відбувалась перша частина фестивалю, в мене колись були репетиції, а на великій сцені - виступи, а ще посвята в ліцеїсти, ех, коли це було, але від того часу там майже нічого не змінилось. Є щось в самій будівлі від радянських часів, але вона мені все-одно подобається, я маю на увазі-ви бачили яка стеля в великому актовому залі?
На виступ Володимира Партики, який був в 13:00 я ,нажаль, запізнилася, ну і трохи на початок виступу «Notka Band», але та частина на якій я була мені дуже і дуже сподобалась! Це музика яка розслабляє і заспокоює, майже без слів, з акцентом на синтезатор і флейту, яка звучала просто неймовірно, ніколи б не подумала що мені настільки сподобається. Я завжди вважала що належу до людей які в музиці сприймають тільки комбінацію гітіра+барабани+бас, але після сьогоднішнього дня я в цьому вже не така впевнена: синтезатор, флейта, скрипка, губна гармошка, дощовиця-це все просто супер, а як нереально круто звучить панфлейта, обов’язково послухайте, якщо ще не чули.
Наступними виступали «Делікатно про…», які вразили своєю щирістю і відкритістю, точно так само як і своєю музикою, бо хоч вони і попередили що пісні в них в основному сумні, до «ПНД» їм точно далеко, а взагалі було дуже весело, чого тільки вартувала пісня про панд. В їхньої солістки просто неймовірний голос, а гітарист дуже класно грав на гітарі, я просто не могла відірватись! Надіюсь побачити їх ще.
Після цього перша частина фестивалю була завершена і перед наступною була невелика перерва, за яку можна було погрітися на сонечку, або перекусити і пограти в настільні ігри в лаунж-зоні від анти-кафе «Коммуна», яка працювала на території фестивалю.
Тому, зранку, як тільки встала і зібралась я побігла до міського палацу культури імені Гната Хоткевича, який і був місцем проведення фестивалю, а це просто чудово, принаймні для мене, бо він знаходиться від мого дому на відстані двох зупинок, крім цього, це місце куди я один рік ходила на танці і в малій залі, де відбувалась перша частина фестивалю, в мене колись були репетиції, а на великій сцені - виступи, а ще посвята в ліцеїсти, ех, коли це було, але від того часу там майже нічого не змінилось. Є щось в самій будівлі від радянських часів, але вона мені все-одно подобається, я маю на увазі-ви бачили яка стеля в великому актовому залі?
На виступ Володимира Партики, який був в 13:00 я ,нажаль, запізнилася, ну і трохи на початок виступу «Notka Band», але та частина на якій я була мені дуже і дуже сподобалась! Це музика яка розслабляє і заспокоює, майже без слів, з акцентом на синтезатор і флейту, яка звучала просто неймовірно, ніколи б не подумала що мені настільки сподобається. Я завжди вважала що належу до людей які в музиці сприймають тільки комбінацію гітіра+барабани+бас, але після сьогоднішнього дня я в цьому вже не така впевнена: синтезатор, флейта, скрипка, губна гармошка, дощовиця-це все просто супер, а як нереально круто звучить панфлейта, обов’язково послухайте, якщо ще не чули.
Наступними виступали «Делікатно про…», які вразили своєю щирістю і відкритістю, точно так само як і своєю музикою, бо хоч вони і попередили що пісні в них в основному сумні, до «ПНД» їм точно далеко, а взагалі було дуже весело, чого тільки вартувала пісня про панд. В їхньої солістки просто неймовірний голос, а гітарист дуже класно грав на гітарі, я просто не могла відірватись! Надіюсь побачити їх ще.
Після цього перша частина фестивалю була завершена і перед наступною була невелика перерва, за яку можна було погрітися на сонечку, або перекусити і пограти в настільні ігри в лаунж-зоні від анти-кафе «Коммуна», яка працювала на території фестивалю.
Велику сцену фестивалю відкривали о 17:15, першим розпочав гурт «Sinoptik», який я просто обожнюю, але я навіть подумати не могла що вони будуть настільки круто звучати в акустиці. Це було просто гіпнотично, їхнього виступу мені було явно замало, бо мені здалось що він пройшов занадто швидко, я настільки зачаровано їх слухала, що навіть не встигла зняти відео, через що зараз дуже шкодую, хто має відео-скиньте мені, буду вдячна! А так, то «синоптикам» треба серйозно задуматись над тим аби частіше виступати в акустиці, бо я хочу почути це ще раз!
Наступним був «Sasha Boole», якого я вже теж мала можливість побачити, на відкритті фестивалю короткометражних фільмів, про який я писала тут. Його музика подібна до американського кантрі, але набагато крутіше і цікавіше! Це просто треба бачити!
«Zapaska»-гурт про який я до цього нічого не знала і не чула
жодної їхньої пісня, признаюсь чесно, але після цього дня я зрозуміла яка це
була помилка і що я втрачала. Їхня музика чомусь заставляє мене думати про
Карпати і Alt-j, я знаю я вже занадто часто пишу
про Alt-j, але нічого не можу з цим
зробити. В загальному це просто ідеальна для мене музика-заспокійлива і розслаблююча,
супер!
Плавним переходом був гурт «ПНД», про який я теж раніше не чула, але я точно чула про «ТОЛ», вокалістом якого раніше був Василь Переверзєв. Можна я знов просто скажу що мені неймовірно сподобалось? Те як звучала гітара - було чимось просто з іншого світу, ну а в комбінації зі скрипкою, не знаю навіть як пояснити, але враження таке ніби якби дотик шовку можна було відчути на слух - якщо це має сенс.
Хедлайнерами фестивалю був гурт «О.Торвальд», а точніше Женя Галич та Саша Солоха. З їхньою появою настрій фестивалю повністю змінився і зі спокійного і лампового став веселим і драйвовим. Женя зразу заявив що акустичні фестивалі це не його. Після двох-трьох пісень вони підняли весь зал зі своїх місць і всі танцювали і співали під сценою, було дуже весело, ну а як інакше, це ж «О.Торвальд»! Ну і на біс була моя улюблена «Мовчи», слова будуть зайві.
Насправді, я не знала точно чого очікувати від фестивалю і як все буде відбуватись, хоча я багато чула про минулорічний «Lviv Acoustic Fest», але сам факт того що все має бути в акустиці дуже інтригував і, чесно кажучи, це перевершило всі мої очікування. Я спочатку думала що сидіти під подібну музику це якось не те, але виявилось зовсім навпаки і мені дуже сподобався такий саме такий формат. Виступи були просто неймовірні, мені сподобались абсолютно всі гурти і кожна пісня, організація була на висоті, навіть Женя Галич на зустрічі в понеділок говорив про це, ну і місце проведення - я вже і так достатньо про нього написала. Єдине що могло б бути трохи кращим - це освітлення, бо воно, без сумнівів було дуже романтичне, загадкове і лампове, але фотографії було робити важкувато і очі з часом втомилися роздивлятися виконавців в напівтемряві, хоча можливо це тільки мені. Враження від фестивалю не відпускають мене вже декілька днів. Чи прийду я наступного року? Абсолютно точно!
