Мені дуже важко заставити себе писати опис до всього що зі мною відбувалось, але я точно знаю, що це потрібно зробити для себе, бо я ще не раз буду повертатись до цих фотографій і згадати події буде набагато легше якщо до них буде хоча б мінімальний опис.
Вже тиждень я ходжу на море приблизно в 12 годині, а це дуже пізно, тому повертаюсь назад вже в 1-й, причина всьому передача по DjTV з музичними кліпами які я дивлюсь поки снідаю і від яких мені дуже важко відірватись, коли повернусь додому точно буду скучати за цим каналом. Після моря я повертаюсь на обід, після цього ми з мамою зазвичай їздимо по своїх справах, а ввечері я зазвичай катаюсь на велосипеді.
Про велосипед взагалі ціла окрема історія. Я дуже довго шукала такий який би мені сподобався і ми майже купили один в магазині, але в останній момент мене щось зупинило і я запропонувала подивитись ще, бо це було буквально перше місце куди ми пішли. Після цього ми передивились всі веломагазини в місті і всі велосипеди в ближніх торгових центрах, але, в результаті, мені дуже пощастило купити просто ідеальний велосипед з рук по інтернеті. Дядько в якого ми купляли був з Католіки, нереальне везіння!
Хоча це все тільки маленька частина всього що відбувається. В загальному, то в мене вже сформувався певний алгоритм дій по якому і проходить більшість моїх днів і тепер я просто роблю все по заїждженій колії, хоча може це якраз те що мені потрібно для того аби добре подумати над всім. Я ще ніколи не була на такій межі емоцій коли хочеться одночасно прискорити і зупинити час, бо в кінці канікул мене чекає концерт, але коли він пройде, це буде означати що мені вже пора вертатись додому. Все що я зараз можу зробити це прийти до усвідомлення того, що не залежно від того що я там собі хочу, я не можу вплинути на час і природній хід подій, тому все що залишається це розслабитись і постаратись отримати максимум задоволення від всього що відбувається, аби потім не прийшлося жаліти.



