Перший день
Запис за 21 липня 2012 року
Сьогодні я багато думала про те, яке велике значення в моєму житті відіграє дорога, тисячі кілометрів залишились позаду. Але мені подобається кудись їхати (ну, крім кожного ранку на навчання,ясне діло), в дорозі є багато часу подумати і поспостерігати за тим як змінюється краєвид за вікном: місто, околиці, поле і так по колу. От і в той день мене чекала довга дорога, маршрут Львів-Католіка.Нарешті настав той момент, якого я чекала більше двох місяців, які пройшли за вибором фотоапарата і його покупкою(чи треба згадувати що на це я чекала більше двох років!), виготовленням візи і просто нічого неробінням вдома за комп'ютером. Пам'ятаю з яким нетерпінням я пакувала валізу, перша подорож в Італію все ще було найяскравішим спогадом в голові, хоча від нього вже пройшло два роки.
Наші шофери виявилися дуже позитивними людьми, тому час пролетів непомітно, а це майже 12 годин в дорозі. Ближче до вечора нам включили фільм "Людина з бульвару Капуцинів", через який я бала дуже зла, бо там виявися тупий кінець в якому так і не кажуть куди ж дівся той чарівник. Коли ми доїхали, водій мене два рази перепитав чи я нічого не забула, на що я з впевненістю заявила, що -Ні, нічого! А на наступний день ми з мамою їздили забирати мій светер і книжку.
