Це було вже трохи давно, але
події цих днів я ще довго не забуду. Спочатку про третій день фестивалю, хоча я
встигнула лише на програму міжнародного конкурсу, я була в захваті від того що
побачила!
Фільм «Мистецтво» – суперечливо,
але з гумором і абсолютно незрозумілим
закінченням, «Той день місяця» – фільм який розповідає про двох подруг і один
день з їхнього життя в таїландській школі, «Буревісники» – я навіть не знаю як
це описати і що це взагалі було, незрозуміла атмосферна історія про брата і
сестру, які полюють на жайворонків в полі. «Тебе кохаю» – історія про любов,
якій не судилось бути, все за Шекспіром, тільки в Криму. «Мондіаль» – фільм в
стилі відеоблогу, діалоги на фоні палестинського міста Рамалла, десь на
узбережжі Йордану, «Хащі Сатани» – історія про сім’ю і речі які вони роблять,
переважно дивні, здається.
Фокус на Україну і третю
конкурсну програму я пропустила заради виступу Еполетс, хоча спочатку вагалась,
це вже третій раз я на їхньому концерті, так що я вже знаю майже всі тексти.
Концерт відбувався в клубі Пікассо, де я раніше ніколи не була і це стало
вирішальним фактором. А взагалі-мені дуже сподобалось, хоча я на це не
розраховувала, але концерт був дійсно дуже класним. Все було як треба –
приміщення, звук, драйв, фанати відривались, ну я так точно! Це стало дуже
приємним завершенням вечора, тепер буду чекати щоб знову побачити десь виступ
Еполетс, вони вживу краще ніж в записі.
На наступний день було закриття
фестивалю і показ фільмів переможців, майже всі фільми, які отримали нагороди я
вже бачила до того, а саме:
«Мистецтво» - нагорода за
найкращий сценарій, «Той день місяця»- приз глядацьких симпатій міжнародного
конкурсу , «Буревісники» - найкраща режисура , «Хащі Сатани» - гран-прі, крім
того «Давай не сьогодні» - приз глядацьких симпатій національного конкурсу,
«Крамниця співочих пташок» -особлива відзнака, «Віддалік» - найкращий
український фільм і «Корабельна аварія» - найкраща операторська робота.
Фестиваль
став для мене центром всесвіту на ці чотири дні, це була така подія в яку я
ніяк не могла повірити що вона правда відбувалась і я дійсно на неї йду, а
можливість потрапити на відкриття і всі покази це було взагалі щось
фантастичне. Візарт дав мені стільки натхнення і матеріалу для роздумів, це
місце зустрічі талановитих і цікавих людей і взагалі - це причина майбутнього!
Дякую організаторам і учасникам за цей досвід, раджу всім обов’язково піти
наступного року, я точно буду там!