31 липня Середа
Велосипед-невід'ємна частина життя в Італії, та й напевно як і всієї Європи, на велосипеді тут їздять абсолютно всі. Інфраструктура для цього дуже добре розвинена, є цілі дороги для велосипедів, величезна кількість парковок і пунктів прокату, як на останньому фото (прокат на зупинці автобуса) . Ще від першого дня ми намагалися купити велосипед, але не все було так просто, ми так і не змогли нічого знайти, хоч і об'їздили вже всі магазини в місті. Але одного разу нам пощастило знайти просто ідеальний по всіх параметрах велосипед в рекламі супермаркету, яка прийшла нам поштою. На наступний день ми відправились в Пезеро, 11 кілометрів їхали лісами і дуже різко виїхали в цивілізацію. Знайшли магазин, знайшли велосипед, довго розпитували про потрібний, сумнівались чи купляти, бо мені здавалось що в задньому колесі щось стукає, але коли я перекинула всі велосипеди, які там були, по принципу доміно, вибір було зроблено і ми нарешті відправились на касу, по дорозі захопивши замок на велосипед і ручний блендер.
Так я стала щасливим власником велосипеду (на першій фотографії) і в перший же день коли я вирішила на ньому покататися я сильно роздерла собі ногу педаллю, тому так нормально й не поїздила, fail. Але потім все було дуже класно, хоч часом трохи буває страшно, що тебе зіб'є інший велосипедист або машина, але тут таке рідко буває, я надіюсь. Пізніше я об'їздила велосипедом все Портовердо і дуже часто їздила в Католіку, що пізніше стало моєю обов'язковою програмою на вечір. Так часом хочеться зараз проїхатись на велосипеді, але все що осталось це проводити заздрісним поглядом львівських велосипедистів...